Як карають за масові втечі псевдоволонтерів-ухилянтів через систему «Шлях»
Протягом двох років журналісти видання NGL.media виявляли і фіксували численні зловживання системою «Шлях» – насамперед, на Львівщині. Загалом на цю тему видання випустило більше двох десятків публікацій, за кожною з яких стоїть кропітка дослідницька робота.
Сьогодні ж журналісти розповідають як просуваються офіційні розслідування цих справ та відповідають на запитання, яке чуємо чи не найчастіше – кого ж і як покарали у результаті ваших розслідувань?
У вересні 2023 року NGL.media опублікували розслідування «Велика втеча», в якому були названі організації, де виявилось найбільше втікачів-водіїв, виїзд яких погодила Львівська обласна військова адміністрація (ЛОВА).
Лідерами стали дві пов’язані між собою організації з Миколаєва на Львівщині – місцевий осередок всеукраїнського товариства «Просвіта» та ГО «Театр Хліб», завдяки яким змогли втекти майже 200 чоловіків призовного віку.
Від імені миколаївського осередку «Просвіти» листи до ЛОВА писала голова організації Наталія Муха, яка також керує місцевим народним театром «Хліб». А від ГО «Театр Хліб» – її керівник Роман Збудовський, учасник театру «Хліб». Незабаром з’ясувалося, що Наталія Муха є досить близькою родичкою начальника ЛОВА Максима Козицького.
У кінці 2023 році поліція почала власне розслідування, але ухвали в судовому реєстрі з’явились хіба через рік. І лише у листопаді 2024 року вони провели обшуки у керівників низки фондів і причетних осіб. Судячи з текстів ухвал, окрім «Театр Хліб» (за місцем проживання керівника вилучили 9 стартових пакетів та 9 сім-карт) та «Просвіти», йдеться про перевірку громадських організацій «Комісія із боротьби з корупцією в м. Самбір», «Наш світогляд», «Промінь нашої надії», «Здійснити мрію», які також фігурували в оприлюдненому NGL.media списку.
Обшук провели також у керівника МБФ «Спорт нації» – за даними реєстрів, це Олександр Павелець. Ми виявили, що від цього фонду виїхав і не повернувся 41 водій, але в ухвалі фігурує навіть більша кількість втікачів – 52 людини. Наразі в рамках досудового розслідування суд наклав арешт на вилучені під час обшуку телефон, блокноти та документи МБФ «Спорт нації».
Група Шевчука
Особливе місце у нашому рейтингу посіла група пов’язаних з Олексієм Шевчуком та адвокатським об’єднанням Barristers волонтерських організацій – «Чистий Київ», «Байрактар.», «Наші добрі справи», «Українська гільдія активістів», «Небайдужі громадяни», «Український джавелін», «Громадська екологічна ініціатива», «Українські котики» та інші. За нашими підрахунками, від цієї групи виїхали і не повернулися понад 200 чоловіків призовного віку.
Олексій Шевчук був головою наглядової ради «Чистого Києва», обіймав посаду позаштатного радника голови ЛОВА з питань гуманітарної допомоги та волонтерства та майже рік очолював координаційний штаб з питань надання гуманітарної допомоги ЛОВА.
Розслідуванню «роботи» групи цих пов’язаних організацій присвячене окреме розслідування поліції. В ухвалі зазначено, що через «Чистий Київ» виїхали і не повернулись 74 чоловіки. Значні «втрати» зафіксовані і в «Небайдужих громадян» (43), «Громадській екологічній ініціативі» (44), «Українській гільдії активістів» (50). Ці цифри навіть вищі за наші підрахунки – очевидно тому, що у нас не було доступу до «Шляху» за весь період.
Листи від «Чистого Києва» були підписані іменем його керівника і засновника Максима Ткачика, який сам виїхав закордон як водій ГО «Небайдужі громадяни», вказано в ухвалі. Співзасновником цієї організації, за даними YouControl, є Олексій Шевчук. Слідство з’ясувало, що за місцем реєстрації ні «Чистий Київ», ні «Небайдужі громадяни» ніколи не працювали. А засновники «Громадської екологічної ініціативи» заявили, що ще сім років тому передали свою громадську організацію в управління Олексія Шевчука.
Розслідування триває з 2023 року, але офіційні підозри досі не висунуті. Єдине, що тішить – ухвали все ще з’являються в судовому реєстрі, тож справу поки не «поховали».
Ця нібито львівська історія має цікаве відгалуження на Черкащині, де за внесення до львівського «Шляху» з чоловіків брали по 2500 доларів – і там справа уже дійшла до суду, як повідомив «Судовий репортер». Ще в 2023 році ми повідомляли, що засновник фонду «Байрактар.» Денис Синявський став підозрюваним у місцевому розслідуванні. У справі було ще двоє підозрюваних (Тимур Карасьов і Олег Міхов), але зараз вони у розшуку.
У вироку суду йдеться, що за гроші чоловіків вносили до «Шляху» як водіїв інших пов’язаних фондів та громадських організацій: «Наші добрі справи», «БФ Степана Бандери», «Український джавелін». Це організації, які були в «об`єднані у волонтерському центрі», розповів обвинувачений. Туди він пішов працювати на початку повномасштабного вторгнення, щоб допомагати у розвантажуванні гуманітарних вантажів.
Оскільки Синявський ходив туди щодня, то потім його попросили спершу допомагати вести документацію щодо гуманітарної допомоги. За його словами, у тому «волонтерському центрі» було дуже багато організацій, оскільки товари надходили з усієї Європи – зокрема і «Чистий Київ». Потім йому доручили перекидати документи про внесення до системи «Шлях», фотокопії паспортів та ІПН-кодів людей. Він нібито не розумів, що робить протиправні дії. Саме йому надходили гроші від водіїв, але він зайвих питань не ставив.
Батько Дениса Синявського розповів у суді про керівника волонтерського центру, чиє ім’я у вироку зашифроване. І що саме цей керівник забезпечив його синові адвокатів з Києва. Мовляв, він не міг подумати, що йому не можна довіряти, через це він і не розповідав слідчим про нього. Вже потім він дізнався, що цей керівник волонтерського центру був керуючим партнером у тому ж адвокатському об`єднанні, яке представляло інтереси його сина (раніше ми писали, що одним із адвокатів був Дмитро Зеленюк – людина з тим же іменем вказана адвокатом на сайті Barristers).
28 квітня 2025 року Придніпровський районний суд Черкас визнав Дениса Синявського винним у незаконному переправленні осіб через державний кордон України (ч. 3 ст. 332 ККУ) та призначив йому сім років позбавлення волі. Вирок суду ще може бути оскаржений в апеляції.
Крім того, є ще третя справа, яка стосується виключно фонду «Український джавелін», засновником і керівником якого є Клим Хоменко. Фонд перебуває в стані припинення. Ухвал у цій справі небагато, але йдеться про те, що директор фонду може бути причетним до незаконного переправлення осіб через кордон під виглядом волонтерів.
Інші фігуранти
Влітку 2024 року Жовківський районний суд Львівської області визнав керівницю благодійного фонду «Світ любові» Ірину Єрмоленко винною у незаконному переправленні чоловіків через державний кордон. Єрмоленко засудили до 5 років позбавлення волі, проте, враховуючи угоду з прокурором про визнання винуватості, реальне ув’язнення замінили дворічним іспитовим строком. У вироку йдеться про десятьох чоловіків, які впродовж липня 2022 – грудня 2023 року виїхали в Польщу через пункт пропуску «Рава-Руська-Гребене» і не повернулися до України.
За даними видання, від цієї організації втекли 40 чоловіків. Пізніше ЛОВА надала NGL.media власний список організацій, чиї водії порушили строки перебування за кордоном. І за даними ЛОВА, ця цифра є ще більшою – 52 особи.
Ще один фонд, який фігурував у нашому розслідуванні – «Легіон січових стрільців», який за кількістю втікачів був третім за рейтингом. Відомо, що керівник та засновник фонду Юрій Нащочич став обвинуваченим у справі за ст. 332 КК (незаконне переправлення осіб через державний кордон) та ст. 362 КК (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації). Справу ще розглядають, але деталей обвинувачення у судовому реєстрі немає.
Ще однією з цікавих історій виявився кейс з вивезення чоловіків за кордон від фонду «Відродження нашої України» (за нашими даними через цей фонд втекли 49 чоловіків). Керівник фонду Анатолій Донець розповів, що дозволив використати свою організацію в обмін на те, щоб його самого вивезли за кордон. Із судового реєстру ми дізнались, що слідство встановило особу, яка підробляла листи від цієї організації, але ми не знайшли номер цього окремого провадження в судовому реєстрі, тому її ім’я наразі невідоме.
Автор Олександра Губицька, обкладинка Вікторія Демчук
Джерело: NGL.media